Київський Патріархат: офіційний сайт
Головна

 

ПОШУК


КАТЕГОРІЇ НОВИН

Офіційні новини

Структура Церкви

Міжцерковні стосунки

Церква і суспільство

Освіта

Духовне читання

Сервер

КАЛЕНДАР

«    Грудень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

 

Безмежна любов до нужденних, непоказна доброчинність та милосердя прославили святого Миколая у віках Інтерв`ю


19 грудня 2006

Відвідавши оселю будь-якого православного віруючого, поруч з іконою Ісуса Христа та Божої Матері майже завжди можна побачити також ікону святого Миколи Чудотворця. Проте далеко не всі пересічні християни у повній мірі замислювалися над тим, чому упродовж багатьох віків святий Миколай так ревно шанується Православною Церквою, а його світлий образ назавжди зберігається в пам`яті людській, є невід`ємною частиною нашого духовного світу. Про це та інше розповідає постійний гість редакції, прес-секретар Київської Патріархії УПЦ КП ігумен Євстратій (нині – єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії – Ред.).

Сьогодні в Україні з відродженням Церкви, духовності набирає розвитку і благочинна діяльність. Створюються численні благодійні організації і фонди. Їх ефективність, досконалість, успішність напряму залежать від внутрішньої мотивації людей, які там працюють. Якщо ці люди шукатимуть „не свого, а Божого”, Господь, безперечно, допоможе їм, бо таким чином через них проявиться Його любов до нужденних, а в нагороду благодійники матимуть душевний спокій, радість Божого служіння, ні з чим не зрівнянне відчуття особистої потрібності людям.

І сьогодні для сучасних благодійників прикладом досконалості, самовідданності в служінні може бути духовний досвід людини Божої – святого Миколая.

— Святитель Миколай, архиєпископ Мирлікійський, — розповідає о. Євстратій, — звершував своє служіння у ІV столітті в межах сучасної Малої Азії (територія сучасної Туреччини). Він був покликаний до архиєрейського служіння чудесним чином. Коли відбувалися вибори єпископа, старшому серед архиєреїв напередодні у сонному видінні було явлено, що саме Миколая потрібно призначити архиєреєм. Таким чином, сам Миколай не прагнув кар’єрного росту, не домагався ніякого високого служіння і не шукав ніякої слави від людей, але Сам Господь покликав його, щоб він пас Свою паству – церкву у Мирах Лікійських.

Святий Миколай особливо вшановується і прославляється за милосердя. З житія цього святого ми бачимо багато прикладів того, як він таємно, щоб ніхто не міг довідатися, допомагав убогим, немічним, виконуючи заповідь Господню бути милосердним, як Отець наш милосердний є. Житіє святого Миколая розповідає, що не тільки за часів земного життя він робив добрі справи. Відійшовши в інший світ, Миколай продовжував свої добрі справи. Був випадок, коли він врятував життя воєводам, які були неправедно звинувачені перед царем і засуджені до смертної кари. У сні він з’явився царю і сказав, що ці люди сидять у в’язниці невинно і їх потрібно відпустити. І цар, прокинувшись вранці, дав наказ відпустити цих воєвод.

Відомі випадки того, як рятував святитель Миколай тих, хто потопав у морі під час бурі, допомагав подорожнім. Тому особливо святий Миколай вшановується тими людьми, які подорожують чи то по землі, чи по воді, чи тепер, навіть, в повітрі.

— З якими проханнями у своїх молитвах до святого Миколая зазвичай звертаються Православні християни?

— До Миколая Чудотворця звертаються люди, які мають якісь життєві потреби, негаразди, особливо в час скрутного матеріального становища або духовної скорботи. Саме тому святий Миколай, хоча декому може здатися, що його пристіл архиєрейський і місто, де він служив, були не дуже відомі, є одним з найбільш шанованих святих, і саме тому ми зазвичай в православній оселі поруч з іконою Спасителя, іконою Божої Матері можемо бачити й ікону святителя Миколая. Дуже багато храмів посвячено на честь святого Миколая і в Україні, і в інших землях.

— Святий Миколай шанується не тільки східною церквою. Чому церква західна з такою ж великою повагою ставиться до православного святого?

— Хоча святий Миколай служив у межах тогочасної Візантійської імперії, його святі мощі перебувають у місті Барі в Італії в католицькому храмі. Його благородні вчинки і святість шануються усіма Церквами, не залежно від конфесії. І ми знаємо, що саме у зв’язку з видатними рисами характеру святителя Миколая, такими як милосердя та особлива доброчинність, встановилася традиція до свята святого Миколая робити добрі вчинки, давати подарунки, особливо дітям, як ознаку схвалення їхнього доброчесного життя. В українському народі була навіть така традиція: дітям казали, якщо вони будуть чемними, слухняними, то святий Миколай принесе їм подарунок, а якщо навпаки, то принесе різочки. Таким чином, в цьому був і виховний момент.

— Благодійність сьогодні все більше стає заняттям престижним. Проте іноді в деяких акціях і кампаніях, що проводять престижні фірми або відомі політики, більше піару, ніж реальної допомоги. В чому відмінність показної доброчинності від істинної, яка була у святого Миколая?

— Святий Миколай може бути прикладом того, як не на показ, а дійсно від щирого серця робити добрі вчинки, допомагати людям бідним, хворим, знедоленим, немічним. Людина, що уподібнюється святому Миколаю, приймає нагороду Божу, таку, яку прийняв від Господа і сам святий Миколай. І це буде дійсно тією славою, якою має прикрашатися людина. Бо слава земна проходить. Ми знаємо з історії багатьох публічних діячів, які відомі тепер хіба що тільки історикам, хоча в часи їхнього життя вони мали велику славу і владу над людьми, тепер же їхні імена майже забуті. А святий Миколай, хоча був простим архиєреєм невеликого міста, вшановується цілим світом. Таку пошану йому дав Сам Господь за те, що він був взірцем свого архиєрейства, добрим прикладом для кожного християнина, як самовіддано служити Богові і людям. Тому Церква, оспівуючи його, називає святого Миколая правилом віри, образом покірності, вчителем стриманості.

Життєвий шлях святого Миколая є тим образом, тим каноном, з яким кожна православна людина має звіряти своє життя і пам’ятати про те, що він як і всі ми був простою людиною, яка жила в умовах звичайного людського життя. Навколо були такі самі спокуси, і зло панувало в світі. Але якщо він з допомогою Божою зумів досягнути такої великої міри святості, то і ми – кожна людина, яка покладає надію на Бога, хоче спасти себе і освятитися, може зробити це так само – і Господь допоможе нам, як допоміг святому Миколаю. І справжня людина, хоч вона і не дбатиме про славу, буде прославлена – прославлена не для себе, а для того, щоб і іншим бути світильником віри. Як написано в Євангелії – бути світлом для світу і сіллю землі.

Нам завжди слід пам’ятати, що не тільки для себе ми повинні бути людьми віруючими, не тільки на словах вважати себе християнами, але й своїм прикладом, своїми вчинками свідчити святу віру в Бога. І таке свідчення не залишиться без нагороди від Бога, який Сам прославляє своїх угодників тією небесною славою, яку він приготовив усім, хто любить Його.

Розмову вів Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (Укрінформ)

 

 

Джерело: Релігійно-інформаційна служба України.

 

 

Нова версія офіційного сайта УПЦ Київського Патріархату

СТАТИСТИКА

© 2006 Прес-центр Київської Патріархії