Київський Патріархат: офіційний сайт
Головна

 

ПОШУК


КАТЕГОРІЇ НОВИН

Офіційні новини

Структура Церкви

Міжцерковні стосунки

Церква і суспільство

Освіта

Духовне читання

Сервер

КАЛЕНДАР

«    Березень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

 

Архиєрейська хіротонія ієром. Павла (Кравчука) на єпископа Тернопільського і Теребовлянського Єпископат


29 березня 2009 року, в четверту неділю Великого посту, в день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва звершив Божественну літургію. Йому співслужили митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов, єпископ Тернопільський і Бучацький Нестор, єпископ Васильківський Євстратій, керуючий справами Київської Патріархії архімандрит Єпіфаній та духовенство собору.

Перед початком Божественної літургії ієромонах Павло виголосив сповідання православної віри та дав обітницю звершувати своє служіння у відповідності до священних канонів і перебувати у послуху Святійшому Патріарху та архієреям Київського Патріархату.

Під час літургії було звершено архиєрейську хіротонію ієромонаха Павла на єпископа Тернопільського і Теребовлянського.

 
 

 
Після літургії, під час вручення новопоставленому єпископу Павлу архієрейського жезла, Святійший Патріарх Філарет звернувся до нього з наступним словом.
Преосвященний єпископе Павле,
улюблений у Христі брате!

Благодаттю Всесвятого Духа ти нині приєднався до собору єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату і цим взяв на себе великий тягар архіпастирського служіння в Церкві Христовій. Вітаємо тебе, нашого нового співбрата за благодаттю, і молимося разом з тобою, щоб ти недаремно прийняв благодать Божу (Див.: 2 Кор. 11, 1).

В житті людей усі переміни відбуваються не без промислу Божого. І у твоєму житті також неодноразово були переміни. Ти був одруженим, будучи священиком, втратив дружину і став вдівцем. Тепер ти прийняв чернецтво.

Чернечі обітниці ти повинен сприймати дуже серйозно, бо ти давав їх не людям, а Богу. Багато хто з єпископів дивиться на чернечі обітниці, як на щось суто формальне перед єпископською хіротонією. В дійсності це не так! Кожен із нас, архієреїв, дасть відповідь Господу нашому Ісусу Христу насамперед за свої чернечі обітниці, а вже потім – за єпископське служіння. Тому ми повинні усвідомлювати себе спочатку ченцями, а потім єпископами.

В промовах новопоставленим єпископам часто нагадується про те, що обрання на єпископське служіння відбувається з волі Божої. Боже обрання не виключає обрання його Церквою. Іполіт Римський говорить: «На єпископа має бути висвячений той, хто обраний усім народом» (Апостол. Пред. ІІ). Обрання народом, або іншим церковним способом є свідченням про відкриту в Церкві волю Божу. Водночас воно є згодою Церкви на поставлення єпископом того, хто на виконання волі Божої обраний на служіння. Тебе обрали на єпископське служіння духовенство і твоя майбутня паства.

В обранні єпископів мають своє виявлення і Божественна, і людська воля. Але людська воля повинна схилятися перед волею Божою. Навіть наш Пастиреначальник Господь Ісус Христос, молячись у Гефсиманському саду, промовив до Отця Небесного: «Отче, нехай буде не Моя, а Твоя воля». В Церкві Христовій нема місця людській волі як самостійній і незалежній від волі Божої. Тому церковна свідомість рішуче не погоджується з поставленням на єпископів тих, у кому переважає людська воля.

В історії Церкви було багато випадків, коли цей церковний принцип порушувався, і таким чином для служіння в Церкві поставлялися не ті, кого обрав Бог, а ті, кого на єпископське служіння висувала людська воля. Людська воля може поставляти на пастирське служіння тих чи інших осіб, але вона не може зробити з них справжніх пастирів.

І в наш час ми іноді досить часто бачимо таких архієреїв, які або стали єпископами з попущення Божого, або, втративши благодать Божу, з тієї чи іншої причини відійшли від архіпастирського служіння. Достойність єпископа міститься не в ньому самому, а в обранні Його Богом і в посланні йому дарів Святого Духа. Коли на церковне служіння висвячуються негідні люди, тоді виконується не воля Божа, а попущення Боже. Нехай не станеться цього з тобою!

Перед собором єпископів ти приніс архієрейську присягу, зокрема, бути однодумним з преосвященними архієреями, мати до них духовну любов і повагу як до братів. Але трапляється і таке, що потім, коли минає певний час, чи то з гордості і марнославства, чи під впливом гріховності і людської немочі, дехто забуває про архієрейську присягу і не вважає себе зобов’язаним дотримуватися однодумності і братолюбства. Застерігаю тебе від цього!

Нам, архієреям Київського Патріархату, треба бути особливо однодумними і братолюбивими. Адже Київський Патріархат ненависний для тих, хто не хоче бачити в Україні єдину Помісну Православну Церкву, хто свідомо чи несвідомо бореться проти Української держави, за «Єдіную Святую Русь». Вони дбають не про святість і єдність, а про панування над українським народом. Використовуючи святі слова вони затьмарюють розум багатьох українців, і тим самим уловлюють у диявольські тенета розбрату не тільки православних українців, але і все українське суспільство.

Ти як архієрей повинен служити єдності у Христі, а не зовнішній єдності під владою чужих господарів, служити своєму народові. І тоді, коли ми навчимося по-справжньому любити свій український народ, тоді ми полюбимо й інші народи, бо і вони – творіння Єдиного Бога. Єпископ повинен бути духовною людиною, а не так, щоб проповідувати про святість, а самому жити мирським життям, за звичаями цього розбещеного світу.

Вступаючи на єпископське служіння, не бійся, але май страх Божий, і Господь допоможе тобі у нелегкому архієрейському подвигу. Нам, архієреям, треба зігрівати дар Божий, який живе в нас. І ти зігрівай цей дар, який віднині перебуває в тобі. Зігрівай дар Божий посильними подвигами любові до Бога і ближніх, насамперед, щирою і побожною відправою богослужінь, читанням Священного Писання, Творінь святих отців, Житія святих та іншої духовної літератури. Читання цих писань допоможе тобі зігрівати дар Божий, а щира молитва укріпить тебе у відповідальному єпископському служіння.

А тепер прийми цей архіпастирський жезл, як символ архієрейської влади й опору в старості, і благослови цей побожний народ, який разом з нами молився за твоє успішне єпископське служіння.

 

За традицією новопоставлений єпископ Павло отримав від Святійшого Патріарха арихипастирський жезл, як видиму опору в майбутньому високому служінні, зійшов на єпископську кафедру і подав перше архієрейське благословення побожному народові, який своєю молитвою взяв участь у його єпископській хіротонії.
 
 
Після святкового богослужіння у Синодальній залі Київської Патріархії Святійший Патріарх Філарет разом з єпископом Павлом та іншими архипастирями, які брали участь у таїнстві Хіротонії, зробили спільну пам’ятну світлину.

Біографічна довідка

Єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло (в миру Кравчук Петро Михайлович) народився 26 вересня 1965 р. на Тернопільщині в родині священика. З 1966 по 1973 рр. перебував у Росії, зокрема у Сибіру, де звершував священиче служіння його батько. З 1973 проживає у с. Кобиловолоки (раніше – Жовтневе) Теребовлянського району Тернопільської області, де у 1983 р. завершив навчання у місцевій середній школі. У 1983 р. поступив на навчання до Львівського політехнічного інституту, який закінчив у 1990 р. З 1984 по 1986 рр. проходив службу в Збройних силах.

У 1988 р. одружився. Дружина померла у 1996 р.

У 1991 р. поступив на навчання у Тернопільську духовну семінарію, яку закінчив у 1995 р. 28 квітня 1992 р. архієпископом Тернопільським і Бучацьким Василієм рукоположений на диякона, а 21 червня того ж року ним же – на священика. З червня 1992 р. ніс служіння на парафіях у Чортківському районі на Тернопільщині.

У березні 2009 р. указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета згідно прохання прийнятий до складу Київського Патріархату. Рішенням Священного Синоду від 12 березня 2009 року з парафій, які були прийняті на Тернопільщині з УАПЦ до складу Київського Патріархату, було утворено Тернопільську і Теребовлянську єпархію. Протоієрей Петро Кравчук був обраний єпископом Тернопільським і Теребовлянським.

19 березня 2009 р. у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва з благословення Патріарха Філарета митрополитом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм був пострижений у чернецтво з нареченням імені Павло.

29 березня 2009 р. у Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва відбулася архієрейська хіротонія ієромонаха Павла, яку звершив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні митрополита Переяслав-Хмельницького Димитрія, архієпископа Тернопільського і Кременецького Іова, єпископа Тернопільського і Бучацького Нестора та єпископа Васильківського Євстратія.
 
Андрій ГОЛОВКОВ

 

 

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.

 

 

Нова версія офіційного сайта УПЦ Київського Патріархату

СТАТИСТИКА

© 2006 Прес-центр Київської Патріархії