Київський Патріархат: офіційний сайт
Головна

 

ПОШУК


КАТЕГОРІЇ НОВИН

Офіційні новини

Структура Церкви

Міжцерковні стосунки

Церква і суспільство

Освіта

Духовне читання

Сервер

КАЛЕНДАР

«    Січень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

 

Промова митрополита Львівського Андрія Документи


.
Промова митрополита Львівського і Сокальського Андрія,

секретаря Священного Синоду Київського Патріархату,
на урочистому акті в Національній опері України
з нагоди 80-ліття від Дня народження
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Ваша Святосте,
Дорогий Патріарше-Ювіляре!

Маю сьогодні надзвичайно почесну місію. У присутності майже всіх братів-єпископів, великої кількості ієреїв, ченців та черниць, а також при такому велелюдному зібранні вірних чад нашої Святої Української Православної Церкви Київського Патріархату привітати Вас, шановний духовний керманиче нашої церковної спільноти, із знаменним, дуже значущим ювілеєм – 80-річчям від дня народження!

По-перше, взагалі слід згадати, що далеко не кожній людині Богом благословляється домандрувати життєвою дорогою до цього рубежу. По-друге, взагалі є мало людей, які досягають 80-річчя у доброму здоров'ї, при світлому розумі та з ясним розумінням цілей, сповняючи власну місію на найвищому щаблі церковного служіння, яке було обрано багато років тому. Отож, не буде жодним перебільшенням, коли сказати, що життя і найвище духовне служіння Вашої Святості - це не просто подвиг, але й свідчення Богообранності та особливого покликання.

Всемилостивий і Всещедрий Господь ніколи не залишає своїх дітей без надії і захисту, а тому для сповнення Свого задуму і планів порятунку людства багатьох кличе до духовного жнива. Однак цей поклик буває почутим лише деким. І тільки одиниці, почувши голос Спасителя, відгукуються на нього і присвячують своє життя духовному служінню. Одним із тих небагатьох, хто відчув поклик Господа нашого Ісуса Христа. Зміг усе своє життя підпорядкувати Божественним планам, власне, і є Ви, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.    

Окрім поклику і благословення Бога, потрібна особлива внутрішня настанова, щоб мати сміливість втілювати в життя рішення і здійснювати важливі кроки у напрямі їхнього зреалізування. Є багато людей духовних, ще більше людей - творчих, які народжують ідеї. Але мало таких діячів, церковних, які здатні власні ідеї втілити у життя, перетворити їх у надбання цілого суспільства, у факт, який впливає на перебіг усіх суспільних процесів церкви і Держави.

Власне, таким діячем, який Святу Ідею створення Помісної Української Церкви зробив предметом свого життя є Ваша Святість. Викликає захопленнями подив унікальне поєднання у Вашій особі кількох іпостасей: богослова найвищого рівня, – духовного діяча, який щоденними зверненнями до Бога вимолює Його заступництво над Україною, і нарешті - церковного ієрарха-лідера, здатного втілити у життя духовні концепції будь-якого рівня!

Отже факт очолення Вами нашої Святої Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату - це не тільки свідчення особливого визнання Ваших заслуг і здобутків з боку свідомої української православної спільноти, це не тільки очевидний доказ з Вашого боку надзвичайних здібностей, але аргумент, який впевнює кожного у талановитому застосуванні Вами тих щедрих духовних, інтелектуальних та організаційних дарів, які Ви дістали від Господа, але ще й переконливе підтвердження особливого Божого заступництва  особисто над Вами, і над всією нашою Святою Церквою, і усім побожним, українським православним народом.

За незбагненною волею Божого Провидіння, історична мандрівна українців крізь віки була дуже нелегкою, можна навіть сказати, що вона була надто драматичною і часто просто немилосердною. Серед тих причин, які ускладнювали духовне і будь-яке інше буття української спільноти, - була й відсутність гідних, талановитих керманичів, здатних допровадити наш народ до самостійного, повноцінного, рівного з іншими європейськими народами існування. Змальований вище драматичний історичний екскурс стосується і сфери церковної. Загадкою і парадоксом залишався до останнього часу той факт, що віддана Церкві, багатомільйонна, незаперечно одна з найчисельніших у світі не лише православних, а взагалі християнських спільнот, – УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА існувала в якості вторинного додатку до інших Церков. При цьому українці не лише статистично зміцнювали іншонаціональні церковні утворення, не тільки ділилися елементами власної самобутності, але й частково чи навіть повністю позбувалися всього того, що визначало ідентифікаційну унікальність Української Церкви.

І треба дякувати Богові, що знайшовся в українському духовному середовищі провідник, який зміг цю несприятливу для українців схему розвитку цілком зламати і перетворити Українську церковну спільноту із об'єкта, постійно загроженого із заходу та брутально зневаженого зі сходу, на надзвичайно потужний суб'єкт церковно-історичного процесу. Тобто, впродовж останніх двадцяти років усі ми є свідками кардинальних змін, історичного перелому, що змінює церковну конфігурацію як Східної Європи, так і Православного світу загалом. При цьому ні в кого не може виникнути жодних сумнівів, що Ви, Ваша Святосте, є не просто свідком радикальних змін чи їхнім випадковим учасником, а ідеологом, творцем і навіть символом того духовного зрушення, яке відчуває кожен православний в Україні, значення і впливи якого поширюються далеко за межі сфери церковної чи навіть релігійної і що з об'єктивних причин починає визначати духовний розвиток нашого суспільства загалом.

Дякуємо Богові за те, що з Його Волі маємо унікальну можливість – бути прямими чи опосередкованими Вашими співпрацівниками і помічниками у справі розбудови Помісної Української Церкви. Кожного з нас, священнослужителя чи мирянина, надихає Ваш приклад самопосвяти в ім’я утвердження ідеалів найвищого порядку – здобуття якнайміцнішого ґрунту для повноцінного канонічного буття нашої Церкви, яка під будь-яким оглядом має всі атрибути і передумови, аби зайняти одне з найпочесніших місць у ряду інших помісних Православних Церков.

Молимо Всемилостивого Господа, аби Він зміцнив Вас для Вашої подальшої натхненної праці заради багатомільйонної пастви!

Навіть найскромніший Ваш здобуток, але здобуток, розділений з багатомільйонною паствою, стає вагомим вкладом у процес розбудови нашої Церкви. Сердечно зичу Вам щедрих і численних нових здобутків, які б зміцнили наше церковно-еклезіологічне буття і стали б гарантією безповоротності започаткованих раніше процесів унезалежнення Українського Православ’я та відтворення самобутньої української церковної традиції!
Щедрого Вам Божого благословення. Бажаю міцного здоров'я, яке буде запорукою Вашої плідної праці в усіх царинах, церковного життя!

Ви, дорогий і Святійший Патріарше, – наша гордість і наша сила. Саме та внутрішня Богонатхненна гордість і саме та духовна сила, без якої ми не бачимо нашого майбутнього. Отож, бажаю і Вам, і всім нам великого майбутнього у лоні канонічно довершеної, рівної серед рівних, визнаної серед визнаних Помісної Української Церкви під духовною опікою і первосвятительским благословенням Вашої Святості!
Многая Вам і благая літа!

Від імені єпископату, духівництва, чернецтва та всіх вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату

АНДРІЙ,
митрополит Львівський і Сокальський

Київ, 23 січня 2009 року

 

 

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.

 

 

Нова версія офіційного сайта УПЦ Київського Патріархату

СТАТИСТИКА

© 2006 Прес-центр Київської Патріархії